Dark mode


A+ | Скинути | A-
Закони про реструктуризацію валютних кредитів набрали чинності – як це працюватиме
Закони про реструктуризацію валютних кредитів набрали чинності – як це працюватиме
В Голосі України опублікували закони про захист валютних позичальників. Йдеться про закони №1381-IX, 1382-IX та 1383-IX.

Вони покликані захистити позичальників, які мають багаторічні борги по кредитах в іноземній валюті. Закони передбачають відносно м’яку схему їх реструктуризації та податкові пільги для банків.

Зокрема йдеться про тих позичальників, які не можуть розрахуватися з валютними кредитами вже понад 10 років. Іпотечні кредити в валюті в Україні заборонили з 2011 року. Але є українці, які оформили валютні кредити ще в далеких 2006-2007 роках, але з того моменту курс істотно змінився, зокрема після російської агресії у 2014 році. Тому не можна перекладати значні коливання курсу лише на позичальника.

Крім того, нині фінансова установа не може в одностороньому порядку та в будь-який час змінювати умови та розмір позики.

Також в Україні на п’ять місяців продовжили мораторій, який забороняє банкам стягувати майно громадян. Йдеться про майно, яке позичальники залишали в якості забезпечення, так званої застави.

В НБУ зазначили, що подовження дії мораторію на стягнення майна валютних боржників знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів.

Читайте

Чого очікувати українцям після реструктуризації валютних іпотек

Ба більше, закон №1381 регламентує реструктуризацію валютних кредитів з перерахунком всіх грошових зобов’язань у гривню.

Згідно з законом №1382-IX, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги повинен запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму не менше оціночної вартості активу.

– Це вартість активу, яку визначають незалежні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність з оцінки майна, – розповідає адвокат Іван Ліберман.

Тобто позичальник повинен буде заплатити банку суму, рівну вартості майна, яке можуть виставити на торги.

За словами адвоката, оцінку, зазвичай, замовляє кредитор, але грошові зобов’язання за неї повинен буде погасити боржник.

Одним з важливих рішень, яке несуть ці закони, це те, що виключається зі складу ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Але йдеться про квартири до 60 кв.м. (не менш 13,65 кв.м. на одну людину) і будинки до 120 кв.м.

– Тепер боржників пресуватимуть тільки щодо тіла кредиту та відсотків, а до заставного майна претензій не буде. Це мінімальне покращення, проте ми поки не знаємо, як це виглядатиме у судовій практиці. Це майно не можуть забирати, особливо якщо було сплачено не лише відсотки, але й тіло. Тому людину душитимуть не за стіни, а за гроші, тобто фінансово. Бо зараз і гроші давайте, і квартиру. Проте поки триватиме спір, позичальник не зможе розпоряджатися своїм майном, – додав адвокат.

Також боржник, який живе у такому житлі, має можливість, якщо у нього недостатньо грошей, виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.

За словами адвоката, ще один позитивний момент для позичальників це те, що нині, згідно з українським законодавством, кредитор не може змінювати умови договору в односторонньому порядку.

– Тобто раніше банки могли ставити перед фактом людину, якій змінювали умови, а тепер реструктуризація проходитиме за згодою обох сторін, – зазначив Ліберман.

Ще закон 1383-IX усуває податкове навантаження на громадян. Зокрема, ту, яка повинна виникнути з проведенням реструктуризації валютних кредитів.

Примусова реструктуризація

Президент Володимир Зеленський 21 квітня підписав закон про примусову реструктуризацію валютних кредитів.

Закон №4475 стосуєтьсяусіх кредитів, наданих в іноземній валюті.

Найважливішим у законі є те, що реструктуризацію та її умови визначатимуть на законодавчому рівні.

Всі новини від: fakty.com.ua

Поділитися:

Наші мобільні додатки:

Показів: 51629
Опубліковано: 22.04.21