Українські посадовці стали озвучувати креативні ідеї, як можна залучати українців до лав Збройних Сил.

Україна активно готується до посилення мобілізації. Так, Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки вже приступив до обговорень нових умов призову, а нардепи та управлінці з Офісу президента стали озвучувати креативні ідеї, як можна залучати українців до лав Збройних Сил. Що вони пропонують читайте в сюжеті.

Жеребкування від держави

Позаштатний радник керівника Офісу президента, колишній міністр економіки розвитку і торгівлі Тимофій Милованов запропонував проводити мобілізацію в Україні методом лотереї чи жеребкування. 

“Більшість моїх читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації – через лотерею або жеребкування. Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди які народились в ці дні мобілізуються, інші ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації“, – написав Милованов у Facebook.

Українці бурхливо відреагувати на таку пропозицію. Більшість коментаторів негативно ставляться до ідеї Милованова. Зокрема, користувачі не вірять, що навіть у разі жеребкування всі категорії населення будуть у рівних умовах. Деякі коментатори запропонували мобілізувати чиновників або медійних людей, а вже потім переходити до всіх інших.

Проте були і конструктивні думки та пропозиції. Так журналіст, військовослужбовець Ігор Луценко написав, що “суспільство не готово до лотереї або відкритого відкупу, але готово до корупції”. Публіцист, боєць ЗСУ Вахтанг Кіпіані зауважив, що є великий резерв для мобілізації серед держслужбовців, політиків і держпідприємств, тому варто розпочати серед них.

Як в США та Голодних іграх

Виявляється пропозиція Мілованова мобілізувати українців методом жеребкування не нова ідея, а історичний випадок. Так відбирали американців в армію в роки Громадянської війни, Першої та Другої світової, В’єтнамської війни.

“Ухилянти висміюють ідею національної мобілізаційної лотереї, коли в армію братимуть не тих, кого воєнком зміг зловити на вулиці, не тих, хто не зміг відкупитися, а виключно за сліпим жеребом.  А ось у Штатах призивають за лотереєю (у разі великої війни) з 1863 року. І американці вважають систему справедливою. Бо всі хочуть жити, незалежно від рівня достатку, освіти, місця в соціумі”, – написав офіцер ЗСУ, волонтер Юрій Касьянов.

Дійсно, історична паралель дуже промовиста. Наприклад, під час війни у В’єтнамі через звинувачення на адресу призовних комісій у упередженості і в тому, що вони відбивали більше бідних, ніж забезпечених, а також більше “кольорових”, ніж білих, в Америці ввели “призовні лотереї”. Перша відбулася у грудні 1969 року, її показували по телевізору у прямому ефірі. Як запропонував і Мілованов, там обирали призовників за днем народження.

З барабана діставали кульку з датою і далі мобілізації підлягали чоловіки, які народилися цього дня. Першою такою датою стало 14 вересня. Далі за тим самим принципом обирали інші критерії: букву, з якої починається ім’я (першою випала J).

Обліком військовозобов’язаних і проведенням лотереї в США займалось незалежне урядове агентство Selective Service System (SSS), яке вело облік молодих людей чоловічої статі у віці від 18 до 26 років, включно з іноземними громадянами чоловічої статі, які проживають на території країни понад один рік, за винятком дипломатів. Ухилення від реєстрації в SSS тягло за собою покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до п’яти років.

До речі, в США до 1917 року можна було відкупитися від призову за 300 доларів – на той час шалені гроші. Тепер така функція відсутня.

“Система працює як годинник, не даючи жодного шансу ні дітям Порошенка, ні дітям Данілова, ні дітям Ахметова. Випав щасливий квиток на фронт – гуд бай!”, – зауважив Касьянов.

Проте, ради справедливості варто зазначити, що “призовні лотереї” в США одразу зіткнулись з критикою. Агентству Selective Service System дорікали в тому, що вони погано струшують барабан, і тому певні місяці мають більше шансів бути мобілізованими, ніж інші.

Окрім цього, в Америці з цього приводу йшли довгі судові процеси. Через рік алгоритм лотереї вирішили змінити – до справи залучили математиків, які визначили порядок вибірки випадкових чисел. Мобілізація через лотереї в США тривала до 1975 року – тобто, до кінця війни у В’єтнамі.

Цікаво, що приклад жеребкування є не лише в історії, а й у фільмі Голодні ігри – відомої стрічки, де жителів бідних районів змушували виживати у смертельних іграх, за якими спостерігали мешканці багатих районів. Процес відбору для участі у грі був схожим на той, який був і в США, і той що запропонував Милованов.

Бронь за 200 тисяч в місяць

За прикладом відкупу від армії в 300 доларів в США депутат Верховної Ради Марʼяна Безугла винесла на обговорення у соцмережах питання бронювання осіб від мобілізації за гроші в Україні. Пост з’явився на сторінці нардепки у Facebook 4 січня.

Згідно з її ідеєю, чоловік може отримати бронь від призову, сплачуючи державі 200 тисяч гривень щомісяця.

Відповідну норму, як пропонує Безугла, можливо було б поширити не тільки на фізичних осіб, а й на приватні компанії. Більшість користувачів, які взяли участь в опитуванні, виступили проти такої пропозиції. Зокрема, 75% опитаних не підтримали Безуглу, а 25% – виступили за.  

Новини від 1News в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/ua_1news та WhatsApp

ПІДПИСАТИСЯ на Telegram-канал 1NEWS Джерело

Поділитися:
Наші мобільні додатки: