Експерти Міністерства охорони здоров’я України розвінчали найпоширеніші міфи навколо такого різновиду черепно-мозкової травми, як контузія.

Міф 1: Термінологія

За словами фахівців, часто невидимий вплив вибухової хвилі називають “контузією”. Утім, це визначення не завжди коректне. Частіше вибухова хвиля спричиняє струс головного мозку (лат. commotio). Його синонім – легка черепно-мозкова травма (англ. mild Traumatic Brain Injury). Водночас контузія (англ. Contusion) – це про значно важчий вид травми, який нерідко може потребувати реанімаційних заходів.

Також вибухова хвиля може спричинити ураження слухового та вестибулярного апаратів – акубаротравму. Цей термін теж часто вживають неправильно. Наприклад, коли говорять виключно про струс головного мозку.

Читайте також

Важка травма голови, кома: у Дніпрі врятували нашого пораненого військового

Міф 2: Швидке відновлення

Відомо, що під впливом різноманітних чинників у 70% випадків допомогу людям із такою травмою надають неправильно або без урахування індивідуальних особливостей. Йдеться, зокрема, про:

неправильне ведення травми в гострому періоді;

відсутність якісної реабілітації;

старший вік;

наявність супутніх хронічних захворювань;

черепно-мозкові травми в анамнезі;

важкі психоемоційні перевантаження.

Наявність цих додаткових факторів часто унеможливлює швидке відновлення після травми та негативно впливає на здатність людини відновити втрачені функції.

Міф 3: Треба зробити МРТ

В основі контузії – струс мозку, який призводить до його пошкодження, пояснюють експерти. При цьому зміни відбуваються на рівні нейронів та їхніх зв’язків. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) дає змогу побачити лише непрямі ознаки наслідків травми. Наприклад, патологію оболонок мозку, якщо вона виникла.

Також проведення МРТ, КТ або інших подібних досліджень не рекомендується проводити в разі звичайного струсу головного мозку. Воно передбачене винятково в разі наявності в пацієнта симптомів, що свідчать про інший, важчий тип ураження.

Міф 4: Лікування крапельницями

– Внутрішньовенне введення будь-яких препаратів за легкої черепно-мозкової травми не відповідає жодним клінічним настановам і не є доказовим, – кажуть експерти.

За їхніми словами, медикаментозне лікування, звісно, застосовується для поліпшення окремих симптомів, проте вирішальну роль відіграють якісна реабілітація та зміна способу життя людини.

Міф 5: Уникати фізичних навантажень

Насправді ситуація зворотна, стверджують фахівці. Протипоказані виключно надмірні навантаження. Легка фізична активність на кшталт аеробіки – надпотужний інструмент для відновлення функцій мозку. Адже рух допомагає мозку будувати нові нейронні зв’язки.

Поділитися:
Наші мобільні додатки: