Повістки, облік, положення щодо засуджених та санкції щодо ухилянтів: головне з закону про мобілізацію
![Повістки, облік, положення щодо засуджених та санкції щодо ухилянтів: головне з закону про мобілізацію]()
11 квітня Верховна Рада підтримала законопроєкт про мобілізацію №10449 у другому читанні. Які зміни були включенні до документу – про це Фактам ICTV ексклюзивно розповіли юристи та члени Асоціації правників України.
Коли вступає в силу закон про мобілізації
Демобілізація та звільнення зі служби
Визначення мобілізаційного віку
Заміна строкової служби базовою
Сприяння місцевою владою мобілізації
Оновлення даних у ТЦК
Е-кабінет військовозобов’язаного
Повістки листом
Санкції щодо ухилянтів
Мобілізація засуджених
Мобілізація та проходження базової служби для жінок
Коли вступає в силу закон про мобілізацію
Новий закон про мобілізацію 2024 може набути чинності вже наприкінці травня цього року.
До цього його має детально вивчити, а після підписати президент України Володимир Зеленський. На це він має 15 днів з дня ухвалення відповідного документу Верховною Радою
– Президент залишає за собою право накласти вето на законопроект 10449. Можливо, президент скаже, що йому зміни у документі не подобаються, допрацьовуйте його та накладе вето. Тоді Верховній Раді доведеться переголосовувати, – пояснює юрист LCF Law Group, член Асоціації правників України Володимир Романчук.
Через місяць з наступного дня оприлюднення нового законопроєкту про мобілізацію в газеті Голос України та у Відомостях Верховної Ради України він набуде чинності.
– Не всі пункти закону про мобілізацію почнуть діяти з моменту оприлюдення закону про мобілізацію. В нормах закону щодо деяких з них встановлюються конкретні терміни, після яких вони почнуть діяти. Також при кінцевих положеннях закону встановлені певні строки. Тому потрібно дивитися певну норму, яка цікавить, окремо, – говорить Володимир Романчук.
Так, наприклад, положення абзаців 12 і 13 підпункту 2 пункту 8 розділу І документу (щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 6 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) набудуть чинності через 8 місяців з дня, наступного за днем опублікування закону про мобілізацію 2024.
Наразі жодна зі змін до закону про мобілізацію не почала діяти.
Демобілізація та звільнення зі служби
Демобілізація після 36 місяців служби була викреслена зі змін до закону про мобілізацію.
– Тут треба врахувати лист головнокомандувача ЗСУ, в якому зазначається, що демобілізація істотно знижує обороноздатність України і потенціал ЗСУ. І з одного боку це можна зрозуміти, а з іншого боку – люди, які воюють 36 місяців і більше. Їм від цього явно не легше, вони на межі своїх спроможностей, – говорить Володимир Романчук.
Водночас звільнення зі служби не викреслили з нового закону про мобілізацію. Мова йде про такі чітко визначені підстави, як-от, перебування у полоні, відповідна група інвалідності тощо.
Читайте також
Санкції щодо ухилянтів, ротація та відстрочка від служби: правки до закону про мобілізацію
– Це дійсно негативний момент для військових, які захищають нашу країну досить довго, однак для інших осіб – ні, оскільки темпи мобілізації будуть не такі високі, як могли бути у разі потреби створювати резервні підрозділи задля проведення оперативної ротації чи мобілізації військовослужбовців, що там перебувають. Але це не вирішення проблеми, – додає юрист.
Визначення мобілізаційного віку
Позитивним моментом ЗУ про мобілізацію 2024 Володимир Романчук вважає остаточне визначення мобілізаційного віку.
– Раніше законом не було визначено, чи можна, якщо особа пройшла у 18 років базову військову службу, отримала спеціальність, чи можна її мобілізувати у 19 років. Заборони не було, тепер заборона є, мобілізація до 25 років лише за власним бажанням, – додає юрист.
Заміна строкової служби базовою
Цивільні громадяни почнуть проходити базову військову службу з 2025 року, не залежно від підписання законопроєкту у 2024 році.
– Базова військова служба має стати альтернативою строковій службі, яка не проводиться в умовах воєнного стану і загалом є досить архаїчною та застарілою, оскільки зобов’язує молодих громадян замість активного навчання чи роботи по суті змарнувати декілька років на стройову підготовку у якійсь частині. Строкова служба передбачає, що протягом декількох місяців буде надано цивільним громадянам військово-облікову спеціальність та базові знання про військову справу, – говорить Володимир Романчук.
На його думку, те, що наші громадяни матимуть навички тактичної медицини та поводження зі зброєю є досить позитивним моментом в умовах війни та постійних загроз з боку ворога.
– Однак спеціфічним виглядають норми закону про мобілізацію в Україні, які пов’язані з базовою військовою службою, як обов’язок прокурорів або кандидатів на цю посаду, якщо вони до неї придатні. Виникає питання, жінки також мають проходити базову військову службу? Якщо ні – то чи це не є порушенням принципу рівності. Якщо так – то чи дійсно для жінки-прокурора обов’язковою є вимога служити в армії, навіщо вона їй тощо, – додає Володимир Романчук.
Загалом концепція сучасна та правильна та є одним з позитивних нововведень.
Так, згідно змін до закону про мобілізацію, базова загальновійськова підготовка буде проводитися у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, а також у закладах вищої освіти всіх форм власності.
Базова загальновійськова підготовка включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна.
Вона розпочнеться з 1 вересня 2025 року:
для громадян, які здобувають вищу освіту, — в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
для громадян, які планують вступити вперше на державну службу або отримати посаду в органах місцевого самоврядування, прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) — у навчальних частинах (центрах) ЗСУ.
Зокрема, у законі про мобілізацію 2024, на жінок обов’язок проходження базової служби не накладається.
– Тобто, якщо жінки не є військовозобов’язаними, якщо вони не служили в армії, не закінчували військову кафедру, тобто не мають військово-облікової спеціальності, то вони не зобов’язані проходити базову службу. Проте жінки матимуть змогу пройти військову службу за власним бажанням, – пояснює Володимир Романчук.
Але, якщо жінка захоче бути прокурором, то їй щонайменше потрібно буде пройти базову військову службу. Щодо інших спеціальностей наразі такі вимоги не передбачені, хоча юрист не виключає тієї можливості, що змінами до закону про мобілізацію ще будуть внесені додаткові вимоги до інших професій. Насамперед не зрозуміло, чи буде обов’язковою базова служба для жінок медичного фаху.
Сприяння місцевою владою мобілізації
У змінах до закону про мобілізацію ця норма не конкретизована.
– Станом на зараз не відомо, який конкретно функціонал буде додатково покладений на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування щодо мобілізації, – говорить юрист-волонтер гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов’язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокат АО ЮК АРЕС Євгеній Промський.
Вірогідно, сприяння мобілізації з боку даних органів влади полягатиме в організаційному (надсилання інформації щодо місця проживання/роботи військовозобов’язаних тощо) та матеріально-технічному (надання приміщень, транспортних засобів, працівників для виконання технічних функцій) забезпеченні відповідних процесів.
– Напевно, вони мають допомагати ТЦК встановлювати реальні місця проживання громадян, можливо, надавати транспорт ТЦК для переміщення військовозобов’язаних, мобілізованих осіб з територіального центру комплектування до центрів розподілення. Можливо, надавати якісь інші послуги. Однак всім, я думаю зрозуміло, що органи місцевого самоврядування затримувати осіб жодним чином не можуть, – пояснює юрист LCF Law Group, член Асоціації правників України Володимир Романчук.
До того ж, він зазначає, що, можливо, місцеві державні органи, адміністрації будуть допомагати працівникам ТЦК поширювати виклики, які наразі можуть здійснюватися за допомогою, зокрема, поштового зв’язку.
– На цьому й все, в іншому закон їх роль не уточнює. Проте на мою суб’єктивну думку це створює корупційні ризики, оскільки такі органи зможуть, звичайно, через випадкові якісь чинники, але когось в черзі пересувати подалі, когось у черзі переміщати поближче у контексті забезпечення прибуття громадян до ТЦК. Тому ця норма потребує допрацювання, – додає Володимир Романчук.
Оновлення даних у ТЦК
Так, наприклад, громадяни будуть зобов’язані ті, що неактуалізували дані протягом 60 днів зробити це та прийти до ТЦК. І відлік цих двох місяців почнеться з моменту підписанням президентом указу про продовження воєного стану.
Це стосується лише військовозобов’язаних – громадян чоловічої статі, які перебувають на військовому обліку, старше 25 років, відповідно до норм законопроєкту тощо.
– Якщо це чоловік 60 років або людина з інвалідністю, знята з військового обліку, або 17-річний хлопець, або жінка – вони не є військовозобов’язаними і їм нічого оновлювати не треба, – говорить Володимир Романчук.
За словами Євгенія Промського, вимога оновити свої дані стосується в першу чергу тих осіб, що не зробили цього після оголошення мобілізації.
– Однак, прикінцеві положення містять положення, де вказано, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності ЗУ про мобілізацію 2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, – додає він.
Е-кабінет військовозобов’язаного
Встановили правила щодо реєстрації в електронному кабінеті призивника/резервіста, вказавши, що це не є обов’язковим моментом. Тільки для громадян, які мають таке бажання.
На думку Володимира Романчука, Е-кабінет військовозобов’язаного досить зручний інструмент, проте добре, що законодавці беруть до уваги низьку цифровізацію частини населення України.
Повістки листом
Фактично електронні повістки громадянам не надсилатимуть, їх надалі вручатимуть у паперовому вигляді. Але тут є певний нюанс.
– Норми нового законопроєкту про мобілізацію передбачають не лише вручення повісток вживу, а й надсилання поштою. І у разі, якщо, наприклад, громадянин не живе за місцем реєстрації і йому надіслали поштою повістку, але вона не є врученою, оскільки адресат не перебуває за місцем адреси – така повістка все одна вважається врученою чомусь, – каже Володимир Романчук.
І, за словами юриста, через це за неявку до територіального центру комплектування на людину будуть накладені відповідні санкції, оскільки громадянин змінив місце реєстрації, про яке відомо ТЦК, і мав би, згідно норм закону про зміну місця реєстрації або фактичного проживання повідомити про це ТЦК.
– До чого це призведе? Когось оголосять у розшук, на когось накладуть передбачені законом санкції, людина з’явиться вирішувати свої питання, але, на мою думку, це не є ефективним механізмом. Це лише дуже сильно ускладнить життя. У якості механізму протидії конфліктним ситуаціям з представниками ТЦК під час вручення повісток вживу краще було цифровізувати процес. Громадянам би надсилався цей документ умовно в електронний кабінет, а у разі його не отримання накладалися б відповідні санкції. Такого не зробили вирішили використовувати поштовий зв’язок. Це точно не відповідає вимогам сучасності, – додає юрист.
Санкції щодо ухилянтів
У разі, якщо військовозобов’язана особа не оновить дані у ТЦК, то вона може бути притягнена до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію.
У рамках цього на людину можуть бути накладені штрафні санкції у розмірі від 3400 до 5100 грн, повторно або в особливий період – від 17 тис. грн до 22 500 грн.
Також такі особи можуть бути затримані органами Національної поліції за зверненням ТЦК та СП, а на керування транспортними засобами – накладена заборона.
– Якщо військовозобов’язані громадяни протягом 60 днів з дня підписання указу дані не оновлять, то вони порушать свій обов’язок, за порушення якого відповідальність встановлена ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 210-1, а також статтями 336 та 337 КК. Це тягне на рівні кримінальної відповідальності для визначених категорій громадян, яка не так часто зустрічається і є більш суворим заходом покарання, позбавлення волі від 3 до 5 років.
На рівні адміністративної відповідальності наразі передбачаються штрафи, а також додаткові санції, як-от, позбавлення права керувати транспортним засобом. Як це все буде реалізовуватися наразі не зрозуміло. Однак можна передбачити – якщо особа не прибула до ТЦК, то працівники цього територіальго центру комплектування передають ПІБ такої особи до МВС, а там вже анулюють водійське посвідчення порушника. Це без суду відбувається, – говорить Володимир Романчук.
Законопроект № 10449 не передбачає конфіскації авто в осіб, що порушують правила військового обліку та законодавство про мобілізацію. Мова йде виключно про тимчасове обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами.
– Є частина норм у ЗУ про мобілізацію 2024, які передбачають військово-транспортний обов’язок. Тобто, якщо у вас є автомобіль, який дуже необхідний для виконання якихось завдань Силами оборони України, він може бути реквізований ЗСУ або іншими підрозділами, що виконують відповідні завдання, але така норма закону про мобілізацію не може бути застосовано, якщо це єдиний у людини автомобіль.
Тобто, якщо у вас умовно фірма, де стоїть 10 бульдозерів, 5 екскаваторів тощо та ваше авто, у вас можуть реквізувати декілька одиниць інженерної техніки. Проте, якщо ви водій і у вас єдина машина, у вас її забрати не можуть, – пояснює Володимир Романчук.
Так само не можуть забрати авто у людей, які використовують цей транспортний засіб для забезпечення своїх життєвих потреб, тобто якщо це необхідна складова їх професійної діяльності.
– А щодо санкцій – забирають не авто, а право ним керувати, – наголошує юрист.
Механізм притягання до відповідальності, згідно змін до закону про мобілізацію.
У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків щодо уточнення облікових даних або неявки за повісткою керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
– У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК та СП, його керівник протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає цьому громадянину у паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога), – каже Євгеній Промський.
Вимога, згідно змін до закону про мобілізацію, це новий окремий документ. Вона направляється особі, якщо людина не з’явилась за повісткою (наприклад) і поліція не змогла її доставити в ТЦК та СП.
Форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.
Моментом вручення вимоги є:
день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи позначки про неможливість вручення її особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування такої людини, повідомленою цією особою ТЦК та СП.
– У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – на строк до виконання або відкликання такої вимоги, – додає Євгеній Промський.
Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Мобілізації засуджених
Закон про мобілізацію в Україні має виключно положення про можливість призову таких осіб, але порядок звільнення їх від покарання, умови цього тощо даним документом не передбачені.
– У дуже багатьох аспектах законопроєкт є декларацією, а регулювання тих чи інших норм буде проводитися шляхом внесення певних змін до законів або за допомогою створення підзаконних нормативно-правових актів, інструкцій, наказів, а також після підписання президентом України Володимиром Зеленським відповідних указів тощо, – говорить Володимир Романчук.
Він зазначає, що мобілізація ув’язнених осіб була заборонена чинним законодавством. Тож до вступу в силу даного документу та змін до нього засуджених мобілізувати не можуть.
– А якщо відповідний законопроєкт підпишуть з цією правкою про можливість мобілізації засуджених осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, то їх будуть мобілізовувати за їх власним бажанням і у разі, якщо вони не вчинили злочинів з визначиного переліку, який додається до цієї норми, – пояснює юрист.
Не зможуть мобілізуватися засуджені за:
злочини проти основ національної безпеки України;
умисне вбивство двох або більше людей або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
злочини проти статевої свободи (зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо);
тероризм;
водіння у нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей.
До того ж, про залучення до служби у ЗСУ засуджених було розроблено окремий документ, тож навіть після набуття чинності закону про мобілізацію 2024 ув’язнені особи зможуть доєднатися до лав української армії лише після початку дії законопроєкту № 11079-1
– Верховна Рада 10 квітня ухвалила у першому читанні законопроєкт № 11079-1 про мобілізацію засуджених. Даний законопроект ухвалено лише у першому читанні, тому станом на зараз мобілізація таких осіб неможлива. Окрім того, остаточна редакція даного законопроєкту після проходження ним другого читання може бути змінена, – говорить Євгеній Промський.
Ризики залучення до лав ЗСУ засуджених полягає у можливому погіршенні криміногенної обстановки в силах оборони та суспільстві в цілому.
– Практика залучення засуджених до служби у ЗСУ під час складних політичних або воєнних ситуацій не так давно була поширена і ризики у цьому контексті очевидні. Ми можемо дивитися на нашого ворога, коли в нього був створений цілий армійський корпус, який комплектувався значною частиною ув’язнених осіб і у момент завдання такому з’єднанню значних втрат він повернув зброю проти свого командування, захопив штаб у Ростові і поїхав у бік Москви, збиваючи літаки та гелікоптери, – висловлює думку Володимир Романчук.
Проте створення підрозділів виключно з ув’язнених осіб звільнених з метою служби у ЗСУ не розглядається в Україні – такі положення у змінах до закону про мобілізацію відсутні.
Дивіться також
Невдалий заколот Пригожина: чому це великий удар по Путіну та добрий знак для України
Крім того, Євгеній Промський вважає, що є корупційни ризки.
– Також існує можливість уникнення засудженими покарання шляхом їх направлення для проходження служби у тилові частини або взагалі проходження служби буде існувати лише на папері, – говорить він.
Читайте також
Мобілізація ув’язнених: чи будуть корисними на фронті та що думають українські військові
Мобілізація та проходження базової служби для жінок
У новому законопроєкті про мобілізацію немає положень щодо мобілізації жінок. Також у документі на представниць прекрасної статі обов’язок проходження базової служби не накладається.
– Тобто, якщо жінки не є військовозобов’язаними, якщо вони не служили в армії, не закінчували військову кафедру, тобто не мають військово-облікової спеціальності, то вони не зобов’язані проходити базову службу. Проте жінки матимуть змогу пройти військову службу за власним бажанням, – пояснює Володимир Романчук.
Однак, якщо жінка захоче бути прокурором, то їй щонайменше потрібно буде пройти базову військову службу. Щодо інших спеціальностей наразі такі вимоги не передбачені, хоча юрист не виключає того, що змінами до закону про мобілізацію ще будуть внесені додаткові вимоги й до інших професій. Насамперед не зрозуміло, чи буде обов’язковою базова служба для жінок медичного фаху.
Поділитися:
Наші мобільні додатки:
![]()
![]()
![]()
11 квітня Верховна Рада підтримала законопроєкт про мобілізацію №10449 у другому читанні. Які зміни були включенні до документу – про це Фактам ICTV ексклюзивно розповіли юристи та члени Асоціації правників України.
Коли вступає в силу закон про мобілізації
Демобілізація та звільнення зі служби
Визначення мобілізаційного віку
Заміна строкової служби базовою
Сприяння місцевою владою мобілізації
Оновлення даних у ТЦК
Е-кабінет військовозобов’язаного
Повістки листом
Санкції щодо ухилянтів
Мобілізація засуджених
Мобілізація та проходження базової служби для жінок
Коли вступає в силу закон про мобілізацію
Новий закон про мобілізацію 2024 може набути чинності вже наприкінці травня цього року.
До цього його має детально вивчити, а після підписати президент України Володимир Зеленський. На це він має 15 днів з дня ухвалення відповідного документу Верховною Радою
– Президент залишає за собою право накласти вето на законопроект 10449. Можливо, президент скаже, що йому зміни у документі не подобаються, допрацьовуйте його та накладе вето. Тоді Верховній Раді доведеться переголосовувати, – пояснює юрист LCF Law Group, член Асоціації правників України Володимир Романчук.
Через місяць з наступного дня оприлюднення нового законопроєкту про мобілізацію в газеті Голос України та у Відомостях Верховної Ради України він набуде чинності.
– Не всі пункти закону про мобілізацію почнуть діяти з моменту оприлюдення закону про мобілізацію. В нормах закону щодо деяких з них встановлюються конкретні терміни, після яких вони почнуть діяти. Також при кінцевих положеннях закону встановлені певні строки. Тому потрібно дивитися певну норму, яка цікавить, окремо, – говорить Володимир Романчук.
Так, наприклад, положення абзаців 12 і 13 підпункту 2 пункту 8 розділу І документу (щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 6 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) набудуть чинності через 8 місяців з дня, наступного за днем опублікування закону про мобілізацію 2024.
Наразі жодна зі змін до закону про мобілізацію не почала діяти.
Демобілізація та звільнення зі служби
Демобілізація після 36 місяців служби була викреслена зі змін до закону про мобілізацію.
– Тут треба врахувати лист головнокомандувача ЗСУ, в якому зазначається, що демобілізація істотно знижує обороноздатність України і потенціал ЗСУ. І з одного боку це можна зрозуміти, а з іншого боку – люди, які воюють 36 місяців і більше. Їм від цього явно не легше, вони на межі своїх спроможностей, – говорить Володимир Романчук.
Водночас звільнення зі служби не викреслили з нового закону про мобілізацію. Мова йде про такі чітко визначені підстави, як-от, перебування у полоні, відповідна група інвалідності тощо.
Читайте також
Санкції щодо ухилянтів, ротація та відстрочка від служби: правки до закону про мобілізацію
– Це дійсно негативний момент для військових, які захищають нашу країну досить довго, однак для інших осіб – ні, оскільки темпи мобілізації будуть не такі високі, як могли бути у разі потреби створювати резервні підрозділи задля проведення оперативної ротації чи мобілізації військовослужбовців, що там перебувають. Але це не вирішення проблеми, – додає юрист.
Визначення мобілізаційного віку
Позитивним моментом ЗУ про мобілізацію 2024 Володимир Романчук вважає остаточне визначення мобілізаційного віку.
– Раніше законом не було визначено, чи можна, якщо особа пройшла у 18 років базову військову службу, отримала спеціальність, чи можна її мобілізувати у 19 років. Заборони не було, тепер заборона є, мобілізація до 25 років лише за власним бажанням, – додає юрист.
Заміна строкової служби базовою
Цивільні громадяни почнуть проходити базову військову службу з 2025 року, не залежно від підписання законопроєкту у 2024 році.
– Базова військова служба має стати альтернативою строковій службі, яка не проводиться в умовах воєнного стану і загалом є досить архаїчною та застарілою, оскільки зобов’язує молодих громадян замість активного навчання чи роботи по суті змарнувати декілька років на стройову підготовку у якійсь частині. Строкова служба передбачає, що протягом декількох місяців буде надано цивільним громадянам військово-облікову спеціальність та базові знання про військову справу, – говорить Володимир Романчук.
На його думку, те, що наші громадяни матимуть навички тактичної медицини та поводження зі зброєю є досить позитивним моментом в умовах війни та постійних загроз з боку ворога.
– Однак спеціфічним виглядають норми закону про мобілізацію в Україні, які пов’язані з базовою військовою службою, як обов’язок прокурорів або кандидатів на цю посаду, якщо вони до неї придатні. Виникає питання, жінки також мають проходити базову військову службу? Якщо ні – то чи це не є порушенням принципу рівності. Якщо так – то чи дійсно для жінки-прокурора обов’язковою є вимога служити в армії, навіщо вона їй тощо, – додає Володимир Романчук.
Загалом концепція сучасна та правильна та є одним з позитивних нововведень.
Так, згідно змін до закону про мобілізацію, базова загальновійськова підготовка буде проводитися у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, а також у закладах вищої освіти всіх форм власності.
Базова загальновійськова підготовка включається до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна.
Вона розпочнеться з 1 вересня 2025 року:
для громадян, які здобувають вищу освіту, — в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
для громадян, які планують вступити вперше на державну службу або отримати посаду в органах місцевого самоврядування, прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) — у навчальних частинах (центрах) ЗСУ.
Зокрема, у законі про мобілізацію 2024, на жінок обов’язок проходження базової служби не накладається.
– Тобто, якщо жінки не є військовозобов’язаними, якщо вони не служили в армії, не закінчували військову кафедру, тобто не мають військово-облікової спеціальності, то вони не зобов’язані проходити базову службу. Проте жінки матимуть змогу пройти військову службу за власним бажанням, – пояснює Володимир Романчук.
Але, якщо жінка захоче бути прокурором, то їй щонайменше потрібно буде пройти базову військову службу. Щодо інших спеціальностей наразі такі вимоги не передбачені, хоча юрист не виключає тієї можливості, що змінами до закону про мобілізацію ще будуть внесені додаткові вимоги до інших професій. Насамперед не зрозуміло, чи буде обов’язковою базова служба для жінок медичного фаху.
Сприяння місцевою владою мобілізації
У змінах до закону про мобілізацію ця норма не конкретизована.
– Станом на зараз не відомо, який конкретно функціонал буде додатково покладений на місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування щодо мобілізації, – говорить юрист-волонтер гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов’язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, адвокат АО ЮК АРЕС Євгеній Промський.
Вірогідно, сприяння мобілізації з боку даних органів влади полягатиме в організаційному (надсилання інформації щодо місця проживання/роботи військовозобов’язаних тощо) та матеріально-технічному (надання приміщень, транспортних засобів, працівників для виконання технічних функцій) забезпеченні відповідних процесів.
– Напевно, вони мають допомагати ТЦК встановлювати реальні місця проживання громадян, можливо, надавати транспорт ТЦК для переміщення військовозобов’язаних, мобілізованих осіб з територіального центру комплектування до центрів розподілення. Можливо, надавати якісь інші послуги. Однак всім, я думаю зрозуміло, що органи місцевого самоврядування затримувати осіб жодним чином не можуть, – пояснює юрист LCF Law Group, член Асоціації правників України Володимир Романчук.
До того ж, він зазначає, що, можливо, місцеві державні органи, адміністрації будуть допомагати працівникам ТЦК поширювати виклики, які наразі можуть здійснюватися за допомогою, зокрема, поштового зв’язку.
– На цьому й все, в іншому закон їх роль не уточнює. Проте на мою суб’єктивну думку це створює корупційні ризики, оскільки такі органи зможуть, звичайно, через випадкові якісь чинники, але когось в черзі пересувати подалі, когось у черзі переміщати поближче у контексті забезпечення прибуття громадян до ТЦК. Тому ця норма потребує допрацювання, – додає Володимир Романчук.
Оновлення даних у ТЦК
Так, наприклад, громадяни будуть зобов’язані ті, що неактуалізували дані протягом 60 днів зробити це та прийти до ТЦК. І відлік цих двох місяців почнеться з моменту підписанням президентом указу про продовження воєного стану.
Це стосується лише військовозобов’язаних – громадян чоловічої статі, які перебувають на військовому обліку, старше 25 років, відповідно до норм законопроєкту тощо.
– Якщо це чоловік 60 років або людина з інвалідністю, знята з військового обліку, або 17-річний хлопець, або жінка – вони не є військовозобов’язаними і їм нічого оновлювати не треба, – говорить Володимир Романчук.
За словами Євгенія Промського, вимога оновити свої дані стосується в першу чергу тих осіб, що не зробили цього після оголошення мобілізації.
– Однак, прикінцеві положення містять положення, де вказано, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності ЗУ про мобілізацію 2024 уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, – додає він.
Е-кабінет військовозобов’язаного
Встановили правила щодо реєстрації в електронному кабінеті призивника/резервіста, вказавши, що це не є обов’язковим моментом. Тільки для громадян, які мають таке бажання.
На думку Володимира Романчука, Е-кабінет військовозобов’язаного досить зручний інструмент, проте добре, що законодавці беруть до уваги низьку цифровізацію частини населення України.
Повістки листом
Фактично електронні повістки громадянам не надсилатимуть, їх надалі вручатимуть у паперовому вигляді. Але тут є певний нюанс.
– Норми нового законопроєкту про мобілізацію передбачають не лише вручення повісток вживу, а й надсилання поштою. І у разі, якщо, наприклад, громадянин не живе за місцем реєстрації і йому надіслали поштою повістку, але вона не є врученою, оскільки адресат не перебуває за місцем адреси – така повістка все одна вважається врученою чомусь, – каже Володимир Романчук.
І, за словами юриста, через це за неявку до територіального центру комплектування на людину будуть накладені відповідні санкції, оскільки громадянин змінив місце реєстрації, про яке відомо ТЦК, і мав би, згідно норм закону про зміну місця реєстрації або фактичного проживання повідомити про це ТЦК.
– До чого це призведе? Когось оголосять у розшук, на когось накладуть передбачені законом санкції, людина з’явиться вирішувати свої питання, але, на мою думку, це не є ефективним механізмом. Це лише дуже сильно ускладнить життя. У якості механізму протидії конфліктним ситуаціям з представниками ТЦК під час вручення повісток вживу краще було цифровізувати процес. Громадянам би надсилався цей документ умовно в електронний кабінет, а у разі його не отримання накладалися б відповідні санкції. Такого не зробили вирішили використовувати поштовий зв’язок. Це точно не відповідає вимогам сучасності, – додає юрист.
Санкції щодо ухилянтів
У разі, якщо військовозобов’язана особа не оновить дані у ТЦК, то вона може бути притягнена до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію.
У рамках цього на людину можуть бути накладені штрафні санкції у розмірі від 3400 до 5100 грн, повторно або в особливий період – від 17 тис. грн до 22 500 грн.
Також такі особи можуть бути затримані органами Національної поліції за зверненням ТЦК та СП, а на керування транспортними засобами – накладена заборона.
– Якщо військовозобов’язані громадяни протягом 60 днів з дня підписання указу дані не оновлять, то вони порушать свій обов’язок, за порушення якого відповідальність встановлена ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 210-1, а також статтями 336 та 337 КК. Це тягне на рівні кримінальної відповідальності для визначених категорій громадян, яка не так часто зустрічається і є більш суворим заходом покарання, позбавлення волі від 3 до 5 років.
На рівні адміністративної відповідальності наразі передбачаються штрафи, а також додаткові санції, як-от, позбавлення права керувати транспортним засобом. Як це все буде реалізовуватися наразі не зрозуміло. Однак можна передбачити – якщо особа не прибула до ТЦК, то працівники цього територіальго центру комплектування передають ПІБ такої особи до МВС, а там вже анулюють водійське посвідчення порушника. Це без суду відбувається, – говорить Володимир Романчук.
Законопроект № 10449 не передбачає конфіскації авто в осіб, що порушують правила військового обліку та законодавство про мобілізацію. Мова йде виключно про тимчасове обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами.
– Є частина норм у ЗУ про мобілізацію 2024, які передбачають військово-транспортний обов’язок. Тобто, якщо у вас є автомобіль, який дуже необхідний для виконання якихось завдань Силами оборони України, він може бути реквізований ЗСУ або іншими підрозділами, що виконують відповідні завдання, але така норма закону про мобілізацію не може бути застосовано, якщо це єдиний у людини автомобіль.
Тобто, якщо у вас умовно фірма, де стоїть 10 бульдозерів, 5 екскаваторів тощо та ваше авто, у вас можуть реквізувати декілька одиниць інженерної техніки. Проте, якщо ви водій і у вас єдина машина, у вас її забрати не можуть, – пояснює Володимир Романчук.
Так само не можуть забрати авто у людей, які використовують цей транспортний засіб для забезпечення своїх життєвих потреб, тобто якщо це необхідна складова їх професійної діяльності.
– А щодо санкцій – забирають не авто, а право ним керувати, – наголошує юрист.
Механізм притягання до відповідальності, згідно змін до закону про мобілізацію.
У разі невиконання під час мобілізації громадянином обов’язків щодо уточнення облікових даних або неявки за повісткою керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
– У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК та СП, його керівник протягом 5 днів з дня отримання такої відповіді надсилає цьому громадянину у паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога), – каже Євгеній Промський.
Вимога, згідно змін до закону про мобілізацію, це новий окремий документ. Вона направляється особі, якщо людина не з’явилась за повісткою (наприклад) і поліція не змогла її доставити в ТЦК та СП.
Форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.
Моментом вручення вимоги є:
день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи позначки про неможливість вручення її особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування такої людини, повідомленою цією особою ТЦК та СП.
– У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації – на строк до виконання або відкликання такої вимоги, – додає Євгеній Промський.
Суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Мобілізації засуджених
Закон про мобілізацію в Україні має виключно положення про можливість призову таких осіб, але порядок звільнення їх від покарання, умови цього тощо даним документом не передбачені.
– У дуже багатьох аспектах законопроєкт є декларацією, а регулювання тих чи інших норм буде проводитися шляхом внесення певних змін до законів або за допомогою створення підзаконних нормативно-правових актів, інструкцій, наказів, а також після підписання президентом України Володимиром Зеленським відповідних указів тощо, – говорить Володимир Романчук.
Він зазначає, що мобілізація ув’язнених осіб була заборонена чинним законодавством. Тож до вступу в силу даного документу та змін до нього засуджених мобілізувати не можуть.
– А якщо відповідний законопроєкт підпишуть з цією правкою про можливість мобілізації засуджених осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, то їх будуть мобілізовувати за їх власним бажанням і у разі, якщо вони не вчинили злочинів з визначиного переліку, який додається до цієї норми, – пояснює юрист.
Не зможуть мобілізуватися засуджені за:
злочини проти основ національної безпеки України;
умисне вбивство двох або більше людей або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
злочини проти статевої свободи (зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо);
тероризм;
водіння у нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей.
До того ж, про залучення до служби у ЗСУ засуджених було розроблено окремий документ, тож навіть після набуття чинності закону про мобілізацію 2024 ув’язнені особи зможуть доєднатися до лав української армії лише після початку дії законопроєкту № 11079-1
– Верховна Рада 10 квітня ухвалила у першому читанні законопроєкт № 11079-1 про мобілізацію засуджених. Даний законопроект ухвалено лише у першому читанні, тому станом на зараз мобілізація таких осіб неможлива. Окрім того, остаточна редакція даного законопроєкту після проходження ним другого читання може бути змінена, – говорить Євгеній Промський.
Ризики залучення до лав ЗСУ засуджених полягає у можливому погіршенні криміногенної обстановки в силах оборони та суспільстві в цілому.
– Практика залучення засуджених до служби у ЗСУ під час складних політичних або воєнних ситуацій не так давно була поширена і ризики у цьому контексті очевидні. Ми можемо дивитися на нашого ворога, коли в нього був створений цілий армійський корпус, який комплектувався значною частиною ув’язнених осіб і у момент завдання такому з’єднанню значних втрат він повернув зброю проти свого командування, захопив штаб у Ростові і поїхав у бік Москви, збиваючи літаки та гелікоптери, – висловлює думку Володимир Романчук.
Проте створення підрозділів виключно з ув’язнених осіб звільнених з метою служби у ЗСУ не розглядається в Україні – такі положення у змінах до закону про мобілізацію відсутні.
Дивіться також
Невдалий заколот Пригожина: чому це великий удар по Путіну та добрий знак для України
Крім того, Євгеній Промський вважає, що є корупційни ризки.
– Також існує можливість уникнення засудженими покарання шляхом їх направлення для проходження служби у тилові частини або взагалі проходження служби буде існувати лише на папері, – говорить він.
Читайте також
Мобілізація ув’язнених: чи будуть корисними на фронті та що думають українські військові
Мобілізація та проходження базової служби для жінок
У новому законопроєкті про мобілізацію немає положень щодо мобілізації жінок. Також у документі на представниць прекрасної статі обов’язок проходження базової служби не накладається.
– Тобто, якщо жінки не є військовозобов’язаними, якщо вони не служили в армії, не закінчували військову кафедру, тобто не мають військово-облікової спеціальності, то вони не зобов’язані проходити базову службу. Проте жінки матимуть змогу пройти військову службу за власним бажанням, – пояснює Володимир Романчук.
Однак, якщо жінка захоче бути прокурором, то їй щонайменше потрібно буде пройти базову військову службу. Щодо інших спеціальностей наразі такі вимоги не передбачені, хоча юрист не виключає того, що змінами до закону про мобілізацію ще будуть внесені додаткові вимоги й до інших професій. Насамперед не зрозуміло, чи буде обов’язковою базова служба для жінок медичного фаху.
Поділитися:
Наші мобільні додатки:
Опубліковано: 12.04.24