Про це повідомляє Укрінформ.

Експозиція “1932-1933 — 2014-2023” працюватиме протягом місяця. Цей виставковий проєкт – данина пам'яті мільйонів українців, які стали жертвами комуністичного режиму. Це реакція на те, що відбувається сьогодні. Це внесок в боротьбу, щоби непокаране зло з часом дістало справедливе покарання.

“Ідея була в тому, щоб провести паралель між подіями 90-літньої давності і сучасними подіями, оскільки вони по своїй суті є абсолютно пов'язаними між собою. В основі як злочину Голодомору, так і нинішніх подіях, лежить нестримне бажання російської влади і російської держави знищити українську націю, при чому знищити саме у фізичному розумінні. І те, і те є геноцидом. Різниця лише в тому, що у випадку Голодомору людей морили голодом і люди помирали від голоду, а у наші часи росіяни намагаються де можуть знищити українців фізично, а там де не можуть, перед тим, як знищити фізично, намагаються знищити духовно”

Експозиція складається з окремих розділів. Зокрема виставка пропонує хронологію подій, що охоплюють майже століття – від початку 1900-х років і аж до визнання Голодомору геноцидом у сучасному світі – підготовлену за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

У рамках виставки представлена частина Меморіально-освітньої приватної колекції Ділової ради України-США (U.S. – Ukraine Business Council) «Голодомор: очима українських художників». До експозиції входять роботи митців, що самі або родичі пережили лихі часи Голодомору: авторські ліногравюри Миколи Бондаренка, які стали ілюстрацією до видання «Україна-1933. Кулінарна книга. Пам'ять людська».

Читайте також: Україна й далі працюватиме над тим, аби більше країн визнали Голодомор геноцидом

Викладачі та студенти кафедри технології хлібопекарських і кондитерських виробів Національного університету харчових технологій відтворили «буденні рецепти виживання українців у лихі часи». На відкритті відвідувачі мали змогу скуштувати балабушки, половяники, маторжаники, ляпошки, линтуси.

Українського природного колориту експозиції додала студія декоративного дизайну Олени Шевченко. Зокрема на виставці представлено живопис, графіка, предмети українського побутового вжитку того періоду, книги, плакати, оригінали робіт Євгенії Сакевич-Даллас та Володимира Куткіна.

Крім того, гості експозиції можуть погортати буклет із забороненими й невідомими фото з часів Голодомору від західних журналістів. Видання містить не лише фотокартки, а й історії, як ці плівки вивозили.

“Події сучасності піднімають і виставляють сумні сторінки історії нашої держави на перший план. Зараз ми бачимо і розуміємо наскільки тісно це все пов'язано, наскільки важливо давати правильну оцінку цим подіям і карати зло. Тоді можливо запобігти цьому в майбутньому”, - підкреслила куратор виставки Світлана Кушлянська.

На церемонії відкриття відбувся показ пластичного перформансу творчого об'єднання AMAENTES «Заколисані».

Впродовж листопада в рамках виставки відбуватимуться зустрічі із режисерами фільмів, присвячені подіям 1932-1933 років. Зокрема будуть покази фільмів «Свідок Женя» режисера Сергія Заболотного та «Голод 33» режисера Олеся Янчука.

Загалом на сьогодні Голодомор визнали геноцидом парламенти 28 держав, повідомляє Український інститут національної пам’яті, - Австралії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Грузії, Еквадору, Естонії, Ісландії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мексики, Молдови, Німеччини, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, Словаччини, США, Угорщини, Франції, Хорватії та Чехії.

Ще є низка країн, в яких ухвалені нижніми палатами визнання проходять погодження у верхніх. Так, пропозицію вже підтримали всі члени правлячої коаліції у Палаті представників парламенту Нідерландів. Тепер цей документ має погодити Сенат.

Поділитися:
Наші мобільні додатки: